у меня явилась мысль

gener. me ha surgido una idea, se me ha ocurrido una idea

gener. mi si e affacciato un pensiero

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

1) apparire, comparire; venire, arrivare

2) (+ strum.) essere, risultare

сов.

1. омадан, ҳозир шудан; он не явился вай наомад (ҳозир нашуд); явиться вовремя дар вақташ ҳозир шудан; явиться с повинной ба иқрори гуноҳ омадан

2. ҳодис шудан, падид омадаи, пайдо шудан; у меня явилась мысль дар каллаи ман як фикр пайдо шуд

3. будан, шудан, гаштан, гардидан; это не явилось ни для кого неожиданностью ин барои ҳеҷ кас ҳодисаи ғайричашмдошт набуд; явиться причиной чего-л. боиси чизе гардидан, ба чизе сабабгор гаштан; это явилось серьёзным препятствием ин мамониати ҷиддӣ гардид <> явиться на свет 1) (родиться) таваллуд ёфтан, ба дуньё омадан 2) (возныкнуть) ба вуҷуд омадан, пайдо шудан

1.

in this or another manner, in some way

in some way or another

2. (sent adv

at any rate

• ТАК ИЛИ ИНАЧЕ

[AdvP; Invar; fixed WO]

=====

1. [adv]

⇒ in this or another manner, in some way:

- in some way or another;

- [in limited contexts] in one form (capacity etc) or another.

     ♦ Это есть действие по отношению к... другим индивидам, так или иначе затрагивающее их интересы (Зиновьев 1). It is an action directed towards...other individuals which, in some way or another, affects their interests (1a).

     ♦ За двадцать лет, что я прожил с Ритой, не было, наверное, ни одной недели, чтобы я так или иначе не касался мыслями этой темы (Трифонов 5). During the whole twenty years that I had lived with Rita, there probably had not been a single week when this thought had not crossed my mind in one form or another (5a).

2. [sent adv (usu. parenth)]

⇒ whatever the circumstances or situation was or may be, regardless of other (often adverse) circumstances:

- at any rate;

- in any event;

- anyway;

- be that as it may;

- [in limited contexts] somehow or other.

     ♦ Возможно, вмешательство дяди Сандро в эту знаменитую игру... с точки зрения содержателей европейских игорных домов и покажется недопустимым давлением на психику игрока, я всё-таки склонен считать поступок дяди Сандро исторически прогрессивным. Так или иначе он помог сохранить имущество Коли Зархиди, которое, за исключением настенного зеркала, проломанного буфета и других мелочей, полностью перешло в руки советской власти (Искандер 3). From the standpoint of the keeper of a European gambling house, Uncle Sandro's intervention in this famous game...may seem like impermissible pressure on a gambler's psyche. Nevertheless, I am inclined to view Uncle Sandro's deed as historically progressive. At any rate, he helped preserve Kolya Zarhidis' property, which, with the exception of the wall mirror, the broken sideboard, and other trifles, passed intact into the hands of the Soviet authorities (За).

     ♦ Теперь... мне кажется странным, что эта дешёвая "серия Синема - чудо XX века" так увлекла меня, что я... начала думать о театре. Но может быть, эта мысль забрела в мою голову значительно раньше - в тот день, когда, играя героиню Анну, я выходила на сцену?.. Так или иначе, но она явилась, эта чудесная мысль, и что ни день, то всё с большей уверенностью принялась распоряжаться моею душой (Каверин 1). Now...it seems strange to me that this cheap series, The Cinema: Miracle of the Twentieth Century, should have carried me away to such an extent that...I began to think about the theatre. Perhaps, though, the idea had entered my head considerably earlier, that day when, playing the heroine Anna, I had gone out on to the stage.... Any way, this wonderful idea appeared and then with every passing day took command of my heart with greater confidence (1a).

=====

     ♦ Весной началась кампания по сокращению штатов, и я попал под неё... Чтобы замаскировать свою пристрастность ко мне, редактор сократил вместе со мной нашу редакционную уборщицу, хотя сократить следовало двух наших редакционных шофёров... Так или иначе, сокращение состоялось... (Искандер 6). A drive to cut back on personnel was launched that same spring, and I became one of its victims....To avoid being accused of any bias in relation to me, he [the editor] also fired our staff cleaning lady. Actually, he should have fired the two staff chauffeurs....Be that as it may, the staff reduction took place... (6a).

     ♦ Во время одного довольно незначительного застолья, что было особенно обидно, дядя Сандро почувствовал себя плохо. Он почувствовал, что сердце его норовит остановиться. Но он не растерялся. Он ударил себя кулаком по груди, и оно снова заработало, хотя не так охотно, как прежде... Так или иначе, по словам очевидцев, в ту ночь у него хватило мужества и сил в качестве тамады досидеть за столом до утра (Искандер 3). During a certain supper party-to add insult to injury, it was rather a minor one - Uncle Sandro had begun to feel unwell. He felt his heart trying to stop. But he did not get flustered. He struck himself on the chest with his fist, and his heart started working again, although not so willingly as before....Somehow or other, according to eyewitnesses, he had the courage and strength that night to sit at the table as tamada [toastmaster] until morning (3a).